я просто хотів свій клієнт

Я не планував нічого великого. Я сидів, нічого не робив і думав: чого мені не вистачає в телеграмі?

Я перепробував багато форків. Деякі зберігали видалені повідомлення, і я ними користувався, але нечасто. Мені хотілося чогось свого і чистішого. Щоб не залежати від чужого коду і не боятися, що з акаунтом щось станеться. Щоб усе було відкрите.

Я лінивий, і колупатися в коді руками мені важко. Потім я сидів у тіктоку, шукав клієнти й натрапив на inugram. Повністю відкритий, легкий, мінімальний, без плагінного лайнапу. Мені це підійшло. Я думав, що з нього не вийде зробити те, що я не хочу.

Це було наприкінці липня. Я ще ставив плагіни для exteraGram, а 25 липня завів Firebase-проєкт, який тоді називався просто entaGram (так, спершу воно називалося entaGram, ахах), і запустив у терміналі безкоштовну модель DeepSeek. Грошей на щось краще не було. Claude з'явився трохи пізніше, на підписці від сусіда.

Я подумав: чому б не зробити свій патчсет на основі цього клієнта. Спочатку я хотів лише звичайний inugram, але з тим, чого там не було: локальним преміумом і збереженням повідомлень. Його авторка не хотіла таких фіч, а мені простіше було зробити свій.

Ідеологія в мене одна: якщо ШІ робить роботу за мене, усе має бути відкритим. Я не присвоюю собі заслуг. Тому код відкритий.

а потім прийшли люди

Я зробив форк, перший APK, і першим зайшов якийсь індієць. Потім ще люди, потім у чаті почали писати «в мене не працює». А потім про клієнт почали згадувати на Reddit, на 4PDA, ще десь. Я на це майже не дивився. Я тоді працював касиром, і мені було все одно.

А потім людей стало дуже багато. В якийсь день у групу прийшло сто за добу, при тому що було триста. Мене викинули в перський чат про модифікації телеграма, і люди з Близького Сходу почали просити VPN, проксі, сервери. Я намагався додавати, потім прибрав. Вони образилися. Я не хотів перетворювати клієнт на звалище. Я роблю його для себе.

Зараз в основному каналі майже тисяча підписників: 935. У чаті 165.

Тоді я вперше зрозумів, яка це відповідальність. Коли ти робиш для себе, ти нікому нічого не винен. Коли ти це опублікував, ти вже маєш слухати. Це був мій найбільший косяк, і я за нього відповідаю.

трохи цифр, щоб було видно масштаб

Я не люблю хвалитися цифрами, але без них незрозуміло, чому мені так важко.

• Перші кроки 25 липня, канал entinyGram створено того ж дня, група з'явилася 2 серпня, а перший реліз (v12.9.0, build 1000001) вийшов 4 серпня. Сьогодні в каналі 935 підписників, у чаті 165.
• У репозиторії близько 1900 комітів, але частина з них успадкована з inugram.
• Патчів у стеку 645, з них 218 мої власні.
• У InuConfig понад 580 налаштувань. Так, це забагато. Про це нижче.
• Після 1 серпня в історії ще 1350 комітів.
• За наші з Claude сесії від 20 серпня я нарахував 186 сесій і близько 30 мільйонів токенів виходу. Читань з кешу ще більше: близько 17 мільярдів, бо кожен крок перечитує весь контекст.

Для мене ці цифри означають одне: це не «пара кнопок для себе». Це проєкт на сотні годин, який я тримаю сам.

як це виглядає зараз

Я прокидаюся і відразу беру телефон. Які баги скинули, скільки підписників додалося, які реакції, що просять додати. Потім по колу. Я не можу вийти погуляти, не можу відключитися. Я зациклений на оптимізації, на проблемах, на каналі. Раніше мені було все одно, а тепер я як прикутий.

Паралельно я не можу знайти роботу. Мені треба збирати гроші й на щось жити. А ти ніби працюєш, але нічого з цього не тримає на плаву.

У каналі близько 550 людей, у чаті 200, у плагінах 300. І кожен щось просить. При цьому я працюю сам. У мене немає команди, і я не можу сказати комусь: «зроби за мене фічу». Усе одно я сиджу з Claude, читаю баги, прошу логи й конфіги, слухаю. Це час, який я міг би витратити на щось корисне або на інший проєкт.

про донати

Мені здається, що я виглядаю людиною, яка весь час просить гроші. Я справді іноді нагадую про донати: у день народження, на сторінці «Підтримати проєкт» у застосунку. Але я не хочу бути тим, хто тільки цього й просить.

Я роблю клієнт для себе. Донати для мене це спосіб хоч якось підтримати проєкт: підписка на ШІ, оренда серверів, інші дрібні витрати. Усе це скидається докупи, і я дуже сильно від цього залежу. Це моя проблема, не ваша.

Щоб було чесно щодо масштабу: у мене є дві картки подяки. 9 жовтня на першій було вісім людей, від 2 гривень до двох тисяч. 10 листопада на другій три: 200 гривень, 100 гривень і 1 GRAM. Ще хтось надіслав подарунок за 50 зірок у телеграмі. Разом це приблизно чотири тисячі гривень від кількох десятків людей за всі ці місяці. Саме завдяки цим людям я заплатив за комуналку, сервери й підписку. Я їм дуже вдячний. Але це не те, на що можна жити, і це не робить мене кимось, хто «заробляє на проєкті».

моя власна проблема

Я помітив, що став сильно залежати від людей. Я дуже лояльний. Мені пишуть, і я кажу: «так, звісно, зроблю». Хоча це не моя прерогатива і я цього не хочу.

Коли хтось ображається, що я не додав проксі чи щось таке, і пише, що я поганий, мене це підсилює в іншому: я хочу робити для себе. Бо, наприклад, з клієнта я сам користуюся мінімумом. Як стоковий телеграм, тільки з кількома кнопками: наприклад, щоб замість 1К було 1000. І все. Більше нічого. Тому коли просять полагодити фічу, якою я не користуюся, я просто не розумію, навіщо воно мені.

А налаштувань понад пів тисячі. Так сталося: кожен просив своє, і я казав «так». Тепер частину з них я сам хочу прибрати. Я навіть пробую розібрати мотлох і переписати те, що глючить.

один день із конфліктом

Нещодавно я написав у каналі, що частину патчів прибрано, бо в 13.2.0 багато чого переписали. Я додав: я роблю цей форк для себе й не хочу додавати все підряд. Вибачте.

Реакція була різною. Хтось написав: «шкода патчів, я спробую додати деякі як плагіни». Хтось порадив іти тим, кому не подобається. Хтось почав мене захищати. Були й образи. Під повідомленням при цьому стояло багато ❤ і кілька 💔, тобто людям не байдуже. Але в такий момент ти читаєш саме образи.

Я відповів різко, потім пояснив спокійніше: у мене немає роботи і стабільного доходу, я роблю все на свої кошти й час, і я прошу поваги до моїх меж. Я вибачився за різкість.

чому плагіни

Плагіни в entinyGram це не модна фіча. Це мій вихід із ситуації «додай мені, додай мені». Хочеш щось, що мені не потрібне? Зроби плагіном. Тоді воно твоє, і ти за нього відповідаєш. А я не мушу тримати це в основному коді.

що я хочу, щоб люди зрозуміли

Я не хочу від когось залежати. Не від тих, хто донатить, і не від тих, хто вимагає.

entinyGram я роблю для себе. Я не обіцяв ніколи нікому нічого додавати. Те, що ним користуються, це ваш вибір, і я за нього вдячний. Але це не значить, що я зобов'язаний робити все, що просять.

Я відкритий до розумного відгуку. Я просто не можу чути кожне «додай» і кожну образу.

що далі

Я продовжу робити клієнт. Але повільніше й для себе. Я хочу більше часу витрачати на те, що вже є: на стабільність, на оптимізацію, на те, щоб воно не глючило. А не на ще одну фічу, якою я сам ніколи не користуватимусь.

Якщо вам чогось не вистачає, є плагіни. Якщо вам не подобається напрямок, форк теж відкритий. А якщо вам просто подобається те, що вийшло, мені цього достатньо. Дякую, що ви тут.